Інсталяція

ЕКОНОМІЧНІ ЕПІТАФІЇ / Юліта Вуйчік / Інсталяція site-specific, постійна реалізація

Передомови закладення урнового кладовища, заснованого в 1914 році (після 16 років зусиль), базувалися на економічних мотивах – впровадження більш дешевих поховань та економія місця. Урнові поховання являються різновидом економічних поховань. Подібно економ-класу в літаку. На рубежі 19-го і 20-го століття економіка охопила все існування людини, аж до могили. Це знизило витрати на поховання мертвих – раціоналізуючи та більш ефективно використовуючи дорогі землі у містах, що розросталися. Урновий цвинтар – це економічна версія традиційного кладовища. Це економічно з точки зору фінансових коштів та за формою. Таке кладовище є вираженням віри в те, що навіть те, що лишається після смерті може бути підпорядковане законам економіки.

Це конкретне кладовище є також свідком того, що може статися, коли відбувається розпад економічної доктрини. Він був створений напередодні занепаду політичного та економічного порядку ХІХ століття та з початком Першої світової війни, він перестав функціонувати в 1945 році, одразу після закінчення Другої світової війни, внаслідок якої був створений новий економічний порядок ХХ століття.

Віра в знання та досвід економістів, віра в силу економіки як науки, заснованої на математичному апараті, тривала безперервно до кінця ХХ століття. Сучасні напруження, тривоги, популістські голоси та відродження давно забутого націоналізму є наслідком виснажливої сили неоліберальної економічної доктрини. Це криза переконань, що технократи, які керуються законами економіки, захищають дотримання норм і правил, спостерігаючи за нашою безпекою. Пануюча сьогодні економічна криза спалахнула у 2008 році. Підтвердив це гуру світової економіки Алан Грінспен – колишній голова Федеральної резервної системи США, признаючи, що комісія Сенату США, не розуміє того що сталося, і не знає, чому вільний ринок заламався. Він також заявив, що його бачення світу, його ідеологія – залишити ринкові сили діяти самостійно – було неправильним і перестало працювати.

З цього моменту кожний смертний повинен знову бути пильним. Він більше не може довіряти досвідченим фінансовим експертам. Він повинен постійно стежити за валютними курсами і дивитися на кожну ринкову пропозицію з недовірою. Постійно стежити за соціальними правами та правилами, що регулюють світову економіку.

Економічні епітафії є виразом зростаючої тривоги внаслідок відродження економічних конфліктів, викликаних колапсом неоліберального вчення. Нестача віри в те, що падіння економічних ідей може стати джерелом надії на майбутнє. Епітафії відносяться до попереджувальної функції, яку виконувала свого часу Шибеннична Гора.

РЕКВІЄМ ДЛЯ ШИБЕНИЧНОЇ ГОРИ / Емітер / Концерт

Реквієм спочатку був літурнійною композицією, яка виконувалася за упокій душ померлих. З часом похоронний твір став автономною музичною формою віддаленою від літургії та призначений для концертних виступів. Ця форма була присвячена людям з високим соціальним та матеріальним статусом.

«Реквієм для шибеничної гори» це музичний твір присвячений місцю. За допомогою доступних сучасних технологій та електроніки з’явиться музика – відлуння, пов’язане з місцем та його історією, яка одночасно переплітається з роботою Юліти Вуйчік «Економічні епітафії». Ця композиція це ідея, це «твір – середовище», який поєднує в собі електроніку, польовий запис та працю з абстрактними звуками та голосами. Це музика, яка зустрічалася із звуками місця.